Выход в полонину

             Вихід  на  полонину.

В  травні ,  як  настала  більша  днина,
І  у  зелень  вбралась  полонина,
Люду  назбиралося  багато,
Нині  вівчарів  настало  свято.

Скрипка  і  цимбали  грають  нині,
Бо  сьогодні  вихід  полонини,
Ватру  аж  до  неба  запалили,
Бринзу  з  мамалигою  зварили.

Тут  розваги  й  частування  самогоном,
Шашличок  смачненький  з  кардамоном,
Звук  цимбалів  гепає  по  скронях,
Тут  змагання  легенів  на  конях.

Відгуляють  свято  й  у  високори,
Поженуть  овечок  в  гори-звори,
Вівчарі  їх  будуть  випасати,
Смачну  бринзу  людям  роздавати.

Ватра  у  колибі  знов  воскресне,
Аж  до  осені  вона  вже  не  погасне,
Поженуть  овечок  на  царинку, 
Будуть  вигравати  у  телинку.

На  сопілці  будуть  вигравати,
Своїм  співом  гори  чарувати,
Виграє  трембіта  в  полонині,
Чути  голос  із  верхів  аж  у  долині.

Як  городина  вже  зродить  щиро,
То  ідіть  ви  в  полонину  живо,
Ї  несіть  гостинці  й  горілочки,
Помідори,  цибулинку,  огірочки.

Їдьте  в  гості  кожної  декади,
Вівчарі  вам  будуть  дуже  раді,
І  несіть  їм  спілу  садовину,
Груші,  сливи,  яблучок  торбину.

Як  повіє  холод  по  стернині,
Знову  люд  збереться  в  полонині,
Заберуть  овечок  із  отари,
Їх  будуть  газди  випасати  на  отаві.

Із  пожитками  заскриплять  в  дорозі  брички,
Засмагнуть  у  вівчарів  за  літо  лички,
І  в  повітрі  осені  повіє  смуток,
Щедрих  полонин  гірських  здобуток.

На  душі  буде  трішечки  захмарно,
Та  прожили  літо  ми  не  марно,
Днина  уже  осені  на  згибі,
Лиш  господар  вітер  у  колибі.

Буде  в  полонині  управляти,
У  цимбали  і  сопілку  вигравати,
Буде  у  колибі  спочивати,
Днинки  нової  весняної  чекати...

Автор; Н.П.Рубан.