Асфоделии

Асфоделії

В прозорих чарах, під серпанком сну
По царству Гіпноса душа моя блукала,
І асфоделій квітку не одну
В похмурих тих краях вона зірвала.
Ніколи ти не бачив квітів тих?
Ніколи не спускався до Аїду?
Так запряжи  з десяток грецьких книг -
Кіньми такими запросто доїду!

Смієшся ти, немов старий Гомер?
А подивись на них – і справді гарно,
Повір як не мені, то хоч поету.

Я б захопила їх зі сну тепер,
Набрала повний кошик – тільки марно,
Дорогою десь канув він у Лету.

Серпень 1995/травень 2018


Рецензии
Чудовий вірш, Надіє!
На превеликий жаль ці асфоделії ростуть лише в Аїді.
А я туди не зовсім поспішаю,
Бо й на землі багато справ ще маю!

Натхнення і доброї вдачі тобі!
З теплом душі, Рита

Рита Аксельруд   27.05.2023 08:30     Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.