Любов... Маргарита Метелецкая

     http://www.stihi.ru/2018/05/11/1718


     Оригінал:

   
     Як гвалтувала травнева гроза!-
     Але цнотливим прокинувся ранок -
     Випив довірливо росяний дзбанок,
     Висохла вмить безнадії сльоза...

     Знову буяє принишклий бузок,
     Сонячно в світ зазирають кульбаби -
     Стільки правічної дивної зваби,
     Стільки гармонії, ніжних казок !

     Бджоли спивають солодкий нектар
     В кожному гроні розквітлих акацій -
     Наче Господь на невидимій таці
     Вкотре вручає цяткований Дар -
 
     Справжню Любов, що хмільна, наче брага,
     Радісну долю та творчу наснагу !


Перевод с украинского Светланы Груздевой:


Майская всё растерзала гроза!
Но целомудрен был утренний свиток:
Выпил доверчиво росный напиток –
Высохла вмиг безнадёги слеза…

Вечен в сирени манок божества,
Солнечным сделали мир одуваны –
Столько извечной и странной нирваны,
Столько гармонии и волшебства!

Пчёлы мечтают впитать весь нектар
В ярких соцветьях, таящих наитья,
Словно Господь на невидимых нитях
Снова вручает краплёный свой Дар –

Вечность Любви, что таит в озаренье
Творчества  радостное вдохновенье!