Л. Юферовой. А душа моя не штучна

 интересное произведение Людмилы Юферовой в моём русскоязычном восприятии...



А душа моя не пластик -
Задичалый перелог,
Только мне удачу наспех
Кто-то выбил из-под ног.
Да сова в мои Эдемы
Вдруг тревогу занесла -
И считаю я проблемы
От трехзначного числа.
Стали думы темноводны
В каждой писаной строке,
И недобрый кто-то бродит
За́полночь по саду мне .
Не тревожь меня на беды,
Не пришёптывай вину,
А не то в ночное небо
Как в пучину занырну.
Ой,  не трожь меня, зла сила,
Не колдуй мне на пырей,
Я всю боль отголосила
в водотоке долгих дней.
Поздний вечер слёзы вытер,
Утомилась, день устал,               
И со мною теплый ветер
На руках заночевал…


оригинал:

А душа моя не штучна –
Здичавілий переліг,
Тільки хтось фортуну влучно
В мене вибив із-під ніг.
А сова в мої едеми
Щось тривожне принесла –
І рахуються проблеми
Від тризначного числа.
Стали думи темноводі
В кожнім писанім рядку,
І недобрий хтось відтоді
В північ ходить по садку.
Не тривож мене, не треба,
І не відчувай вину,
Бо в нічне зірчасте небо,
Як у море, упірну.
Не чіпай мене, зла сило,
Не чаклуй на пирію,
Я свій біль від голосила
В часоплинну течію.
Пізній вечір сльози витер,
Я втомилася від справ,
І у мене теплий вітер
На руках заночував…