Майская тишь. Лидия Скрипка

"Травнева тиша"

Дитячий гомін майже вщух,
Спустився вечір коло хати.
Бузок схмелів після дощу,
Розносить терпкі аромати.

Небавом сонечко сповзло
В далекі хмари темно-сині.
Стихає й втомлене село,
Роботи всім хватає нині.

Я прочинила в ніч вікно,
Хотіла звідати в ній тишу.
Травнева ж ніч – живе кіно,
Йому дива сценарій пишуть:

Малює місяць верболіз,
Світлій від променів надворі.
Втішають погляд аж до сліз,
Дощем умиті ясні зорі.

Крильми змахнув кудись кажан,
Шукає видко сонну здобич.
Проснувсь, чалапає їжак,
Йому ніч також до вподоби.

Гайочок будить соловей,
Тьох-тьох прилинуло до хати,
Весни незмінний апогей,
Для молодят – актор затятий.

Бажала я в травневу ніч,
Відчути серцем тишу в тиші.
У травні тиша, певна річ,
Рядком вкладається у вірші.
(08.05.2018)
----------------------------
«Майская тишь» Лидия Скрипка

Уж детский гомон стих почти,
И мрак сгущается у хаты.
После дождя взялась цвести
Сирень, разносит ароматы.

Недавно солнышко сползло
В даль туч тяжёлых тёмно-синих.
Стихает ПОД вечер село –
Работы всем хватает ныне.

Я отворила в ночь окно,
Хотела тишину услышать.
О, ночи мая! Как кино!
И чудо к ним сценарий пишет:

Ракитник месяц осветил,
И двор им ночью залит тоже.
Гляжу на звёзды – нету сил
Сдержать слезу – кап-кап на кожу.

Крылами взвился нетопырь,
Он ищет сонную добычу.
Двора пересекает ширь
Колючий ёж – им ночь привычна.

И рощу будит соловей,
«Тьох-тьох» у хаты раздаётся.
Весны бессменный апогей
Для обручённых не уймётся.

Я в этой майской темноте
Хотела сердцем тишь услышать,
Ведь в мае все слова – не те,
Лишь тишина стихами дышит. (9.05.2018)