Я татуся нiяк не привiтаю...

Дев’яте травня... Пам’ять про війну.
Про що писати?..  Так, я пам’ятаю...
На серці гірко, як від полину,
Бо ж татуся ніяк не привітаю!

Роки, роки, а в серці все ж той біль:
Пішов татусь, коли ще мав би жити!
Про ту війну знов чути звідусіль...
О Господи, навчи людей любити!

Коли б любили, не було б і війн,
А так навколо скільки сліз і суму,
Земля родюча, а на ній тих мін...
Тепер, в цей час, розруха, нема струму...

Про що писати? Кланяюсь, татусь!
Відходять ті, хто був з тобою поряд...
Бабуся йде, а далі йде дідусь -
Захисники! Вернулись з того бою!

Вклонюсь і їм! Змарнілі лиця в них.
День Перемоги... Усмішок не видно...
О наш Господь, дай їм не знати лих,
Нехай несе лиш радість земля рідна!
08.05.2018

На знімку мій татусь
Северин Григорій Прокопович,
учасник війни, вмер в 1985 році.


Рецензии
І співчуття (воно і спів чуття), й участь, у Ваших й взагалі Людських Чуттях!

Реалії моєї родини, як Ви відчуєте, достатньо схожі.
А 1 нюанс приведу, колись дойшов до мене самотужки: яким то щастям випало нам, що батько не гарбав, а захищав...

Будьмо! - Й при пам*яті!

Зозуля Юрий Павлович   28.05.2018 08:42     Заявить о нарушении
Дякую, дорогий Юрію, що завітали і поділилися
думками!
Миру і добра!
З щирістю,

Людмила Дзвонок   30.05.2018 13:41   Заявить о нарушении
й дозичую любій пані ще добра...

Зозуля Юрий Павлович   30.05.2018 22:45   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.