Я татуся нiяк не привiтаю...
Про що писати?.. Так, я пам’ятаю...
На серці гірко, як від полину,
Бо ж татуся ніяк не привітаю!
Роки, роки, а в серці все ж той біль:
Пішов татусь, коли ще мав би жити!
Про ту війну знов чути звідусіль...
О Господи, навчи людей любити!
Коли б любили, не було б і війн,
А так навколо скільки сліз і суму,
Земля родюча, а на ній тих мін...
Тепер, в цей час, розруха, нема струму...
Про що писати? Кланяюсь, татусь!
Відходять ті, хто був з тобою поряд...
Бабуся йде, а далі йде дідусь -
Захисники! Вернулись з того бою!
Вклонюсь і їм! Змарнілі лиця в них.
День Перемоги... Усмішок не видно...
О наш Господь, дай їм не знати лих,
Нехай несе лиш радість земля рідна!
08.05.2018
На знімку мій татусь
Северин Григорій Прокопович,
учасник війни, вмер в 1985 році.
Свидетельство о публикации №118050809480
Реалії моєї родини, як Ви відчуєте, достатньо схожі.
А 1 нюанс приведу, колись дойшов до мене самотужки: яким то щастям випало нам, що батько не гарбав, а захищав...
Будьмо! - Й при пам*яті!
Зозуля Юрий Павлович 28.05.2018 08:42 Заявить о нарушении
думками!
Миру і добра!
З щирістю,
Людмила Дзвонок 30.05.2018 13:41 Заявить о нарушении