Дуже швидко
Дуже швидко проходять весни,
І швидкоплинно згасає май.
Тільки листя від сну воскресло, -
Вже про проліски забувай.
Липень в кошик суниць насипле,
Скличе в коло беріз-подруг.
Вранці стогне грозою хрипло
Дощик – щедрий веселки друг.
Липня мить – і спливає літо,
Кола в небі пташиних зграй.
Пелюстки гублять пізні квіти,
За горизонтом – осінній рай…
Потім знову – зима, замети
І скрижанілих сплетіння рук…
І для когось п»янкі сонети,
Жовтий подих чиїхсь розлук.
Дуже швидко життя спливає,
Мить одна – і вже видно край.
…З того боку вже хтось гукає –
Може, в пекло, а може, в рай…
Дуже швидко
© Copyright: Татьяна Лисненко, 2018
Свидетельство о публикации №118050703989
Свидетельство о публикации №118050703989
Рецензии