моє сердечко стогне від жалю,
крізь сльози червоніють очі.
я плачу не тому що я люблю,
а через те, що одинокі ночі.
та навіть якщо сонце догорить,
і вранці не підніметься на небо.
любов моя не згасне ні на мить,
а що іще нам двом з тобою треба?
я відчайдушно прагну кольорів,
щоб почуття обов'язково мали колір.
і плямами на фоні сірих днів,
горіли наче сполохи червоні.
ти залишатимеш мене на самоті,
і вічністю ввижатиметься мить.
один для одного ми люди саме ті,
яких так прагнеш все життя зустріть.
в чеканні я писатиму вірші,
в них мрії заплітатимуться в коси,
із почуттями котрі линуть із душі,
духмяні як липневі сінокоси.
не вистачить ні мов ні кольорів,
і вічності мені буде замало.
та головне- щоб колір не тьмянів,
і щоб за руку я тебе тримала.
Надія Сонцева 10.03.2018
Я плачу не тому що я люблю
© Copyright: Солнцева Надежда Александровна, 2018
Свидетельство о публикации №118050606971
Свидетельство о публикации №118050606971
Рецензии
Я плачу не тому що я люблю.....
Так чесно искренно и страстно....
Свежо... наивно... и.. прекрасно!!!
Хуго Иванов 06.05.2018 18:25 • Заявить о нарушении
Так чесно искренно и страстно....
Свежо... наивно... и.. прекрасно!!!
Хуго Иванов 06.05.2018 18:25 • Заявить о нарушении