У скронях гучно відбивають ритм думки,
Думки про нас,про те що буде далі.
Вже сріблом намальовані роки,
Але нема жалю,нема печалі.
Знаходячи кохання не згуби,
Не зраджуй,не плюндруй любов брехнею!
Все просто:приручив-люби.
Як будеш мій,то й буду я твоєю.
Дивись на мене як у дзеркало душі,
Щасливих очі видають нещадно.
Блискучі іскри видно навіть крізь дощі,
Та пам'ятай:часом буває складно.
Бог є у кожному із нас,не забувай!
Велике благородство в милосерді.
Як хочеш бути прощенним-прощай,
Та не руйнуй що будували в пересерді.
Вмикати посмішки уміють не усі,
А я народжена щоб дарувати щастя.
Навіть коли у мене щоки у росі,
Навіть коли у мене на душі ненастя.
У скронях гучно відбивають ритм думки,
Думки про нас,про те що буде далі.
Вже сріблом намальовані роки,
Але нема жалю,нема печалі.
Надежда Солнцева 05.05.18
У скронях
© Copyright: Солнцева Надежда Александровна, 2018
Свидетельство о публикации №118050606888
Свидетельство о публикации №118050606888
Рецензии