Зацвітуть у мами вишні в саду,
Як і скроні мої посріблить.
Вже немає мами на біду,
Тому душа і серце так болить.
Та нажаль не можем зупинить
Час прощання ми з життям.
І лише зрозуміти зможем по роках,
Що маму зможем бачить тільки в снах.
І тільки вишні в маминім саду
Будуть ще довго розквітати.
Неначе нам про мамине життя
Хочуть щось новеньке нагадати.
Вишни в мамином саду
© Copyright: Матрёна Донченко -Дидок, 2018
Свидетельство о публикации №118050604354
Свидетельство о публикации №118050604354
Рецензии