Поляки
драбиною підіймаючись
на арсенальну,
я вільно нею спускаюся,
й на слух сприймаючи мову вашу
вистрілюю o wiecz;r dobry!
o dzie; dobry!
чую у відповідь.
Цікаво вам, чому ніс мій жовтий,
мені - що ви забули тут.
Він жовтий від квіт на деревах -
сьогодні ж моїми подругами
були абрикоси і сливи,
зараз - тиша і темрява,
і вороги мої - вогні за водою,
і вороги мої - двигуни піді мною.
У келиху темного,
зільюся з ними
у довгому поцілунку.
Свидетельство о публикации №118050602477