Я приїду наступного дня –
я приїду останнім на світі...
Я приїду без слів і без квітів.
І не вип'ю за тебе до дна.
Білі квіти стоятимуть скрізь:
день народження – свято квіткове.
Я – останній, чужий, несвятковий –
стану в дверях без квітів і сліз.
Не чекатимеш, але «привіт»
прошепочуть закушені губи...
Цього досить, я більше не «любий».
І не любий мені білий світ.
Ти напевне забула мене.
Я на більше і не претендую.
Я любив тебе саме такую –
хто зустріне, немов прожене...
Я приiду наступного дня
© Copyright: Миклош Форма, 2018
Свидетельство о публикации №118050508765
Свидетельство о публикации №118050508765
Рецензии