Чи гідний ти нащадок предків?
Чи гідний син своїх батьків?
Що серед вражих осередків
У пам'яті застигли між віків?
Чи зможеш зазирнути в очі
Без сорому і без жалю?
Не прокидатись серед ночі,
Молитися на вранішню зорю?
Коли на сполох вдарять дзвони,
Чи виринеш із укриття?
А може, в кров розбивши ноги,
Втечеш, рятуючи життя?
Незвідана і незбагненна
Людська душа - притулок мрій,
Та інколи вона шаленна,
Неначе дикий буревій.
Це предків сила споконвічна -
Вогонь їх мужності не вщух!
Вона з тобою буде вічно,
Щоб нездоланним був твій дух!
Сила
© Copyright: Алексей Бакуменко, 2018
Свидетельство о публикации №118050405638
Свидетельство о публикации №118050405638
Рецензии