Як, Господи прости, уже дiстали... Емiль Дубров

Оригінал:

 -
Брехня , інтриги, договорнякИ!
"Народного", не заженеш до зали,
Гуляють в кулуарах, як хряки
Укохані , з пухкими черевцями,
Із пиками , що жиром запливли,
А декларацію поглянеш, всі старцЯми
У стіни ці Парламентські прийшли!
А телевізор... Господи ж помилуй !
Як стануть свою душу... спорожнять,
Куди там Смоктуновському чи Гмирі...
Уміють все , що плакать , що співать !
А є талант, такі страждання видасть -
З сльозою на очах, з таким надривом ,
Тремтіння в голосі і непідробна пристрасть,
Сам Станіславський це вважав би дивом!
І брешуть, брешуть, брешуть як собаки,
А ми їх слухаєм і плЕскаєм, бува…
А їх би не в Парламент , а ... в бараки,
То може, й не боліла б голова!
18 июня 2015 г. ©Еміль Дубров


Перевод с украинского Светланы Груздевой:


Как, Господи прости, уже достали –
Интриги, ложь и договорники!..
«Народного» не жди увидеть в зале:
Гуляют в кулуарах, как хряки
Залюбленные, пу'хлы животами
И с мордами, что жиром заплыли'…
А в декларациях – все нищими вдруг стали,
К Парламентским кормушкам добрели!..
А телевизор…Господи ж помилуй!
Как душу потрошить умеют впредь!
Кто, Смоктуновскому сродни  иль Гмыре,
Умеют все как плакать, так и петь!..
Такое выдадут, на самом деле:
И слёзы на глазах у них, надрыв,
Трепещет голос, страсть их неподдельна –
Сам Станиславский кинулся б в обрыв!
И брешут, брешут…брешут, как собаки,
Но слушаем  и  верим  в те  слова…
А их бы не в Парламент, а …в бараки –
И, может, не болела б голова!


Аватар Автора оригинала