Я довго, Боже, йшла до Тебе.
Мої губилися шляхи...
Була лиха сама на себе,
Бо зневажала я гріхи.
Та, всеж, - вони мене любили,
Неначе, вроджені були...
Якісь страшні, недобрі сили,
До прірви, завш, мене тягли.
Завжди перечили бажанням
І кількість вчинків, злих, росла...
Було невдалим і кохання -
Страждань не мало я знесла!
Я від недолі утікала,
Злічитись прагнула не раз...
Та, всеж, вона мене шукала,
Щоб покарати повсякчас.
Пробігли роки у спокусі -
Я, терпеливо, хрест несла...
І ось, улюблений Ісусе,
До Тебе стежку я знайшла!
Я довго йшла до Тебе
© Copyright: Раиса Андрейчук, 2018
Свидетельство о публикации №118050300038
Свидетельство о публикации №118050300038
Рецензии