Хуртеча... Татьяна Левицкая

http://www.stihi.ru/2018/03/05/6271


Оригінал:


Димарями кіпоть синя -
лютий курить люльку.
У вервечці хмаровиння
Привид-Місяць гулькнув.
Сніговиця чепуриться,
пудрить осокори.
Свитка з вовни, білолиця,
кульчики прозорі.
Замітає слід глибокий
від порога хати.
Відлітає гордий Сокіл
з Вітром воювати.
У долонях біль не тане,
попрощались хутко.
Обійняв мене в останнє
без жалю і смутку...
2018 р.


Перевод с украинского Светланы Груздевой:


Дымоходом копоть: в ночке
Курит трубку Лютый*.
Из небесных туч цепочки
Месяц выплыл будто.
А метель-то хорошится,
Тополя всё пудрит.
Шерстью свита** белолица,
Вся в колечках-ку'дрях.
Заметает снег глубокий
От порога хатки.
Отлетает гордый Сокол
С Ветром биться хватко.
...А в ладонях – боль кричала:
Песня, видно, спета...
Без тоски и без печали –
Обнял...напоследок...


* - Февраль(с укр.)
**- Старинная долгополая верхняя одежда,обычно из грубого домотканного сукна.


Аватар Автора оригинала