чар
Смеркає... я долу
упаду
до водиці - вірша
оберегом
твоєї долі,
бо тебе переслідує ржа..
Захищаю...
В долонях — крупиці
із зернЯт,
що зростали на згад.
Хочеш, милий — святую водицю
принесу із далеких загат...
Перейду через гори й долини,
ніг не жаль, і дарунків не жаль,
а якщо я в дорозі загину -
най не зайде до тебе печаль!
Листям папороті крізь горлянку
вірш росте, як травинки стебло,
причарована я, полонянка -
подарую крило...
Свидетельство о публикации №118050200371