Сьогодні,
Очі з безодні
Відвернула збагнувши життя,
До минулого нема вороття.
До тебе коханий полину в обійми,
Чому ще не разом ми?
Питаю себе, бо більше нікого спитати,
Не плете косу мати,
Сама заплітаю,
Боже, коли скінчиться війна? Тебе питаю.
А навколо тиша німа,
Відповіді нема,
Бо не знає напевно він,
Що чекаю змін.
Всі чекають,
Надію плекають,
Відверни благаю ворожі багнети,
Коханий, ти з того боку, де ти?
Коханий
© Copyright: Валентина Островська, 2018
Свидетельство о публикации №118042509563
Свидетельство о публикации №118042509563
Рецензии