Розквiта земля, рiдна ненька моя...

Теплий дощик впаде.
Бджілок хор загуде,
Кожних квіток бузку домагаючись…
І Весна ще іде! Все навкруг молоде,
У тендітне зелене вдягаючись!

Посміхнулись сади
Українських садиб,
Наче кожна стає нареченою.
Вітри ніжні були б, то з`єднатись могли б
Із дівочою вродою чемною.

Борисфен посивів.
Та для наших синів
Є завжди, у кого закохатися.
Краще наших дівчат у світах не стрічав!
То ж навіщо чужих домагатися?

Розквітає земля,
Рідна ненька моя!
Не помре, бо живе із надією!
Прокидайся від сна! Зацілує Весна!
Будь для серця здійсненною мрією!




23.04.2018 р.
Фото з Ін-ту.


Рецензии