Співають солов'і, як ми удвох.
В розмовах час збігає швидкоплинно.
Слова і спогади...так лущений горох
в ряднину пада й пада без упину...
Очей коханих ніжна глибина
для серця, як бальзам цілющий ранам.
І хочеться пірнути аж до дна
душі, що маками заквітчена багряно.
Такі спокійні, милі вечори..
І ранки, як від першого причастя.
Здіймаю вдячно очі догори.
Хоч крадене, але всерівно щастя.
24 квітня 2018р
Когда мы вдвоем украинское
© Copyright: Евгения Кобикова, 2018
Свидетельство о публикации №118042502849
Свидетельство о публикации №118042502849
Рецензии