Нам ніколи не бути у парі,
Геть чужі, або щось досхочу
Ластовиння на носі і далі
Я не бачу проблеми з дощу.
Ми на фото, немов олов'яні,
В спогадах я прийшла нанівець,
Ми живемо чужими життями,
Коли зовсім пропав інтерес.
Нам ніколи не виростать діток,
Зранку не куштувати вина,
Наніч не обійматись при світлі,
Коли тиша навкруги сама.
Нема ревнощів бодай місцями,
Якось зовсім не коле очей,
Те що ми не разом у вітальні,
Те що ми не разом. В мене все!
23.04.18.
Ми
© Copyright: Катя Александровская, 2018
Свидетельство о публикации №118042308408
Свидетельство о публикации №118042308408
Рецензии
Досить зрілий погляд,як для такої юної дівчини!Гарно,лаконічно,з відчуттям міри,неможу навести аналогію слову-смачно,але це повно,з точки зору розкриття почуттів..хочеться сказати-вірю!
Юрий Сил 23.04.2018 20:16 • Заявить о нарушении
Юрий Сил 23.04.2018 20:16 • Заявить о нарушении