Вечiрнi зорi
І начебто так не навмисно,
Тепер ми нижем, як намисто
Надії всі на ніжний промінь...
І буде вітер колихати
Веселі спогади про літо,
І раптом, як яскраві квіти,
Прийде бажання знов кохати...
Ти вдалені...та ти - зі мною,
Ми не забули...і можливо
Від променів, що ллють як злива
Так сяєм ми з тобою, двоє...
Я чую всі твої благання,
Як рвешся ти до мене знову...
Та зірка друга, вже ранкова,
Все перекреслить запитанням...
Свидетельство о публикации №118042304160
веселі спогади про літо... так зворушливо подані звичайні життєві істини..
Валерий Анатольевич 2 05.10.2018 16:57 Заявить о нарушении
З п'ятого класу не мала можливості практикувать. Та книжки брала в бібліотеці...а тут - таке! Ну, классический язык желает лучшего, читаю тут, многое не понимаю. А за рецензию спасибо. Рада!
Селена 12 05.10.2018 17:22 Заявить о нарушении