ОчiКуюЧиДощу

Травень тремтить краплями,
Пряними травами,
Напуває косими грозами,
Пестить уяву примарами
Млосними.
Мов ворожнеча між кланами-
Мета планування слави-
Намулом наповнила,
Та хлюпоче,
Усі недоступні канали.

Натискаєш на паузу -
Втомлені очі!
Навесні
Заліковуєш рани
Терапією непритомності
Цих солодких травневих
Снів.
Розмальовуєш своїх звірів
Чудернацькими кольорами
Випускаєш зненацька
Геть!-
Цікавішою, друже,стала,
Твоя прозаїчна програма?

Грррад!Грає дахом,
Парасолями,
Перехожими.
Грім!-Голос бога старого,
Схоже.
Дім- теплий,
Пахощі та принади,
Одяг -шкіра і шерсть,
Її сльози у склянці
З-під лимонаду.

Із волосся ритмічно скапує
В темні проміжки між паркетом
Фарба.
Замість грому я чую оплески-
Коли змокнеш- стаєш поетом!
ця чернетка вологи надлишки
Увібрала,немов серветка.

Витираю травневі краплі
Рукавом із права наліво-
Так, сьогодні дощу не було,
Тільки радіо дивно шуміло-
Ця уявна частотна злива
Мої мрії заполонила
І чорнила вологими строфами
Я рішуче весь світ залила!

Зарисовка-замальовка.
22.04.18