У передпокоi розмаю... Ярослав Чорногуз

Оригінал:


Цвітуть сади і серце завмирає
Від солоду і хмелю, і жаги.
У цьому передпокої розмаю
Замріяно всміхаються Боги.
Рожева ласка розлилась високо.
У щебеті пташинім ожива,
Відсвічує на сонці, пестить око
Свіжесенька травиченька-трава.
Дерева - щогли, хмари - як вітрила -
Цей світ мов одривають од землі...
Немов би я у далеч легкокрилу
Пливу увись на щастя кораблі!

20.04.7526 р. (Від Трипілля) (2018)
©Ярослав Чорногуз


Перевод с украинского Светланы Груздевой:


Цветут сады, и сердце замирает
От жажды и хмелеет –  от любви.
В передней у заоблачного рая
Мечтают Боги… здесь – огонь в крови.
Марь поднебесья разлилась высоко.
Птиц щебет начинает оживать.
В лучах высвечивая, нежит око
Свежайшая травинушка-трава.
Деревья – мачты, тучи – парусами –
И миру стало тесно на земле…
И словно я лечу под небесами
И ввысь плыву на счастья корабле.


Рецензии
Я теж весну люблю. Садів цвітіння і пестить, і п'янить ,і вабить у політ. За джмеликом малим, за бджілкою у квіти,а там столикий рай- О, пахощі садів!!!Спасибі Світланочко,за чудовий переклад,а Ярославу за прекрасний оригінал - весняну замальовку.

Вера Бондаренко-Михайлова   22.04.2018 15:21     Заявить о нарушении
Благодарю за отклик, Верунечка!
(написала в скайпе..))
пришла на Твоё в Стихире...
Нежно,
я

Светлана Груздева   22.04.2018 15:24   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.