Червоний мак у полi квiтне...

   Розмай накрив зелені доли,
   День співом радісним бринить,
   І понад край пшеничним полем
   Мак лине в сонячну блакить...

   Вогнем червоний мак палає
   У височінь, за небокрай
   Та оберегом захищає
   Він нашу землю, рідний край.

   Багряно квітне оксамитом
   Яскраве море й квітка ця,
   Немовби дзін, несамомито
   Лунає людям у серця.

   Мов кров людська палають квіти,
   Несуть любов і майбуття,
   Щоб мали долю наші діти,
   Надію, щастя та життя!


Рецензии
Й сплять на маковiй соломi,
Вдень наганявшись, дiтлахи.
Пелюстки мака красять скронi
В багряний сонця оксамит.

Игорь Нехаенко Одесса   29.06.2018 14:12     Заявить о нарушении
Это и рецензия и тут же ответ на неё?)))
Спасибо за оба послания. С улыбкой...

Игорь Журавлев 29   01.07.2018 00:07   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.