Словесна терниста дорога

Слова… Вони  вміло  розбуджують вмить.
Відкриють  цікавий  навколишній  світ.
Далекий, привабливий, загадковий.
Відчуємо  потяг   не випадковий:
В  пізнанні   збагатимо   внутрішній  світ,
Стосунки  взаємні ,  та й  розум  не  спить.

Слова… Вони стислі бувають, гіркі.
Спілкуємось  мляво  або  залюбки.
В словесні баталії  йдуть юнаки.
Грайливо шепочуть дівчатка, жінки.
Порадник, напутник  та  друг,  помічник.
Згуртуємось разом – і  кожен так звик

В словах порятунок  і відгук знайти.
Буває, що кличуть  інтриги  плести,
Тоді  аж  занадто  бувають  бридкі.
А  ще  полюбляють ставати  в рядки.
Зростають  у  віршах, творчій  дорозі.
Висот  досягнути  прагнуть  у прозі.

Слова… Водопаду  грайливий  потік.
І   пісня  без  них  не отримає  хіт.
Слова  з ніг  збивають, в безодню  несуть.
Впливають  на вчинки  та поведінку.
Буває, образять  навіть дитинку.
Важливо  завжди  зрозуміти  їх  суть.

Слова – відгук  серця, приносять  страждання.
Відчутно  сприймаємо біль, хвилювання.
Із  ліжка піднімуть, коли в безнадії,
А  ще  допоможуть  здійснитися  мрії.
Вказівка  важлива –  дарунок від БОГА!
Веде  нас  терниста, словесна  дорога!

26.03.2018