Присвята деяким поетам
Ти поет чи прозаїк, важливо інше
По бульвару чи по дорозі
Ми як рівні, та ти був глибше.
І казав, що ти не письменник
Що до цього ще стільки плисти
Щоб не тільки у свій щоденник,
А й за межами рими стригти.
Римував морфеми, складав цитати,
Мов зміюк закручував павутинно
Та такий забитий, Немов крізь грати
Ти тягнув до мене Свої клітини
Так пиши, а отак не треба
тупотів твій голос немов об стіни
я тобі кричалая хочу неба
хоч шматочок від білого відкусити
настанови закони догми
тексти вилизані до блиску
та чи є за отим невловним
струм живого людського тиску
Свидетельство о публикации №118041911026