Весняна драма

А край дороги розігралась драма,
трагедія квітневого весілля,
не має вітер совісті ні грама,
акацію довів до божевілля.

На сцені афродита білопінна
свої безжально розриває шати,
і вірить щиро, завтра неодмінно
із вітром шлюб освячений узяти!

І бути персню і шаленій ночі,
алхімію кохання не здолати,
та хитрий вітер лиш ховає очі,
нестримний від п'янкого аромату.

І падає акація в безодню,
іронія квітневого весілля,
кричить пророцтва чорне гайвороння,
отрутою кидаючи у гілля.

Ідилія розвіється на ранок,
і вітер зникне привидом зі сцени...
"Вона лише одна з його коханок..."
- зітхнуть печально два високі клени.

18.04.2018


Рецензии
у меня двоякое чувство, после прочтения, но очень красивый стих.

С уважением,

Николай Пересвет   30.04.2018 08:01     Заявить о нарушении
Дякую за коментар! Так і має бути:)

Таисия Цыбульская   30.04.2018 18:33   Заявить о нарушении

В субботу 22 февраля состоится мероприятие загородного литературного клуба в Подмосковье в отеле «Малаховский дворец». Запланированы семинары известных поэтов, гала-ужин с концертной программой.  Подробнее →