Весняна драма
трагедія квітневого весілля,
не має вітер совісті ні грама,
акацію довів до божевілля.
На сцені афродита білопінна
свої безжально розриває шати,
і вірить щиро, завтра неодмінно
із вітром шлюб освячений узяти!
І бути персню і шаленій ночі,
алхімію кохання не здолати,
та хитрий вітер лиш ховає очі,
нестримний від п'янкого аромату.
І падає акація в безодню,
іронія квітневого весілля,
кричить пророцтва чорне гайвороння,
отрутою кидаючи у гілля.
Ідилія розвіється на ранок,
і вітер зникне привидом зі сцени...
"Вона лише одна з його коханок..."
- зітхнуть печально два високі клени.
18.04.2018
Свидетельство о публикации №118041809897
С уважением,
Николай Пересвет 30.04.2018 08:01 Заявить о нарушении