Не клич мене на горе, ще не клич...
Я не забув іще колишнє горе.
Я ще не маю сили до повтору.
І радості, і горя – ще узбіч.
Не клич мене на сльози, сліз нема.
і ще минулих сліз сліди не всохли.
Я не забув, як вітер студить щоки,
коли на серці розпачу зима.
Не клич мене туди, де чорна шаль
ще душить світло дзеркала в обіймах.
Не клич мене на горе: горе – відьма,
а я не люблю відьом і печаль...
Не клич мене на горе, ще не клич...
© Copyright: Миклош Форма, 2018
Свидетельство о публикации №118041800752
Свидетельство о публикации №118041800752
Рецензии
Неймовірно! в захваті...
Не відболіло і ще від серця не відлягло...і горевідьма як скорботи зло...
З теплом,
Олеся Каприз 18.04.2018 16:10 • Заявить о нарушении
Не відболіло і ще від серця не відлягло...і горевідьма як скорботи зло...
З теплом,
Олеся Каприз 18.04.2018 16:10 • Заявить о нарушении
Олесю, це мене автомат правив, я не настільки забудькуватий
Миклош Форма 18.04.2018 16:44 Заявить о нарушении
Миклош Форма 18.04.2018 16:44 Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.