З дорослого.. Над прiрвою в життi
Забачивши, пішов, куди ходити не веліли: щось, може, і знайду; піднІму, та зцілЮ?
Таке воно було, доки ще не наростив поріг по довший ріг: ні дня, ні каїнам, ні юдам, не рідня
десь має буть народ!.. — старе те джерело під мулом...
...десь має й доступ буть до нього:
глібкого, древлього, та ріднього такого;
ще має буть у нім жива хоча б вода!..
це вище, нами вже, — лиш невирАзний, виссаний відбиток:
німим відлунням первороду в... електоральність голосів!
і хто ж тут заспіває, а затанцює, первоспівів;
чи причарує мавок із ручаЇв, лісів??
десь має бути те, чого ми не застали!
...воно і має буть, і є, — те справжнє та палкЕ:
котрого серце, руки, звуки, відчуття, —
якось підтримали б накривджене, спустошене життя!..
на Бога й них надію рівну маю, —
а з ким ще раю доторкаю?
щораз, коли луною** звідти повертаю,
то у дорозі тій співаю, немов найпершая душа...
своє се відчуття!
...мов казочку
з минулого буття, —
бо шлях його нас проминув, і — сам пішов до набуття!!!
*) твір Дж. Д. Селінджера, а світлина з тамтої екранізації.
**) луна = відлуння, відгук, "эхо"
Над попереднім згарищем 2 видимі (від не відлучених) відгуки: а дяка та щасти їм усім!
Рецензия на «Над прiрвою в життi.. З домайданного» (Юрий Зозуля)
Реально так.
Руся Русич Лукоморский 03.11.2015 15:34 • Заявить о нарушении / Удалить
+ добавить замечания
+ добавить замечания
Рецензия на «Над прiрвою в життi.. З домайданного» (Юрий Зозуля)
Десь має бути те, чого душа так марить,
Десь має бути те, чого роки всі жду.
Частіше у житті над головою хмарить,
Та завжди я радію прийдешньому дощу!
Нехай зал'є, щоб взмокла, та я не схиблю шляху
Того, що вже знайшла, і вже роками йду.
Не відцураюсь, вірю, святого Отця даху,
З Ним завжди я знайду, як вистоять біду.
Всього найкращого!
Людмила Дзвонок 30.05.2011 12:18 • Заявить о нарушении / Удалить
+ добавить замечания
+ добавить замечания
Свидетельство о публикации №118041807045