Ти прийшла, як давня мрія,
Полонила поглядом очей,
Їх блакить – моя надія
І неспокій, зоряних ночей!
Мов верба, що розпушила гілля,
На плечах розсипане волосся,
Не знайти мені те зілля,
Щоб в душі був спокій і спалося.
І мені всміхаються веснянки,
Випромінюючи сонячне тепло,
Я не прошу в тебе обіцянки,
Хай чуттів не згасне джерело!
Полонила поглядом очей
© Copyright: Марат Школьник, 2018
Свидетельство о публикации №118041604565
Свидетельство о публикации №118041604565
Рецензии