Люблю весну

Люблю весну, а кто ее не любит,
Когда жизнь цветет, как пышный сад.
И, словно во сне, шепчут листьев губы,
И шлют цветы свой сладкий аромат.

Люблю весну, когда проснутся реки,
Когда поёт от счастья соловей.
Заглядывает солнце мне под веки
В тишине задумчивых аллей...

Люблю, когда блуждает месяц в травах,
И белит хаты лучиком своим,
И пьет тепло ночей, таких духмяных,
И на лугах плывет туманов дым...

Весна одела в зелень ветви дуба,
Уже курлычут в небе журавли.
Люблю весну, а кто ее не любит
На этой светлой, радостной земле!


Володимир Сосюра
Люблю весну…

Люблю весну, та хто її не любить,
Коли життя цвіте, як пишний сад.
І, мов у сні, шепочуть листя губи,
І квіти шлють солодкий аромат.

Люблю весну, коли плюскочуть ріки,
Коли рида од щастя соловей
І заглядає сонце під повіки
У тишині задуманих алей...

Люблю, коли блукає місяць в травах,
Хатини білить променем своїм
І п'є тепло ночей ласкавих,
А на лугах пливе туманів дим...

Весна вдягла у зелень віти в дуба,
уже курличуть в небі журавлі.
Люблю весну, та хто її не любить
на цій чудесній, радісній землі!