На цвинтарi так гарно пiсля Пасхи... Емiль Дубров

Оригінал:

 
На цвинтарі так гарно після Пасхи,
Могилки прибрані, фарбовані хрести,
Тут, з Божої на те, напевне, ласки -
Ні поспіху нема, ні суєти.
Чудовий вид, на інший берег річки -
Хатки побілені, городи до води
І, ніби човники, маленькі чоловічки,
Городами снують туди-сюди -
Живуть іще... якщо так можна жити,
Хтось, "з шкіри пнеться", хтось марнує час,
Дітей народжують, жнивують, сіють жито,
Як кажуть у народі: "Топчуть ряст"...
Та, зрештою... чого гріха таїти,
Ніхто не вічний на святій землі-
В міста повиїжджають їхні діти
І стануть пустками хатини на селі,
І заростуть могилки дерезою,
В кінці городів, тих, що до води,
Лише верба хитатиме лозою,
Та коник засюрчить між лободи...
© Еміль Дубров


Перевод с украинского Светланы Груздевой:


На кладбище уютно после Пасхи:
Могилки прибраны, покрашены кресты.
И с Божеской на то, наверно, ласки, –
Тут спешки нет,  как нет и суеты
Чудесный вид на левый берег речки:
Белёны хатки, грядки… где вода,
Как лодки,  лилипуты-человечки
Снуют меж грядками туда-сюда –
Живут ещё…ну, если жизнь такая:
«из шкуры лезет» кто, а кто-то час
Напрасно тратит…жнут, детей рожают,
Как говорят в народе, «топчут ряст»…
В итоге…что греха таить на свете:
Никто не вечен на святой земле:
Поуезжают в город скоро дети –
И опустеют хаты на селе,
И зарастут могилки дерезою
В конце левад, что ближе до воды.
Лишь верба покачнёт слегка лозою,
Кузнечик цокнет в листьях лебеды…


Аватар Автора оригинала