Я хочу жити, просто жити...
А жінці пестити вуста
І щоб щасливі були діти,
У добре вірити, в Христа...
Я хочу знати, що полишу,
Яким згадає мене люд,
Чи збережу натхненну тишу
І з чим прийду на божий суд...
Як що гріхи, то тільки мої,
Не ті, що скоїв хтось, колись,
В ім'я чогось, чиєїсь волі...
Усе життя своє моливсь,
Просив у Бога свою долю,
Для Неньки миру, людям рай,
Душі натхнення, а не болю.
Чого ж палає рідний Край?
Життя нічого вже не варте,
В гаю затихли солов'ї,
Міняє фарби шкільна карта,
Не має ладу у селі...
П.В.М. 13.04.2018г.
Свидетельство о публикации №118041300780
Дуже гарний вірш
Дякую
З великою повагою
Херсон
ЛЕВ
Солодкая Любовь Воронина 21.04.2018 06:44 Заявить о нарушении
Вибачайте, що зразу не відповів: ВЕСНА!!!
Роботи не початий край, та вже щось не дуже воно робиться. Очима б гори звернув би, а сил не вистачає. Хоча на багато молодший від Вас...
Щиро радий, що вірш Вам сподобався. На превеликий жаль наші керівники не хочуть нас почути, а доведеться. Ті проблеми, що вони нам підкидають, їх і згублять. Бог не теля - бачить і відтіля!!!
Борони, Вас Боже!!!
З великою повагою і щирістю душі,
Владимир Прохода 24.04.2018 06:29 Заявить о нарушении