На краю

ПЕРЕКЛАД

Кружляє гаєм листопад
І хилить віти –
Не повернути вже назад
Весняні квіти.

Спливли найкращі мої дні
У вЕсну й літо,
Мандрую в осені сумній –
Життя прожито.

І не запізниться зима –
Там дні коротші,
А ніч безсонна та німа
Печаль пророчить.

Та душу не скорИть мою
Й безмежжю неба.
І я тримаюсь на краю,
Бо дуже треба.

Ще мить побачу я тебе,
Скажу два слова –
Хай осінь - наша відтепер -
Давай все знову.

І в цій порі тебе люблю -
Крізь час-тенета
Живе коханням на краю
Душа поета.

Спливли найкращі мої дні
У вЕсну й літо,
Крокую в осені сумній –
Життя прожито.

Кружляє гаєм листопад
І хилить віти –
Вже не верну собі назад
Весняні квіти.


Оригинал стиха

Кружит над рощей листопад,
Редеют кроны -
Мне не вернуть уже назад
Весны бутоны.

Уплыли лучшие из дней
В весну и лето.
Иду по осени своей,
Грущу об этом.

И где-то ждёт меня зима -
В ней дни короче,
И ночи длинные без сна
Тоску пророчат.

Но душу не сломить мою
Таким раскладом.
Я задержался на краю -
Мне очень надо.

На миг увидеться с тобой,
Сказать два слова -
Живу в полёте за мечтой,
Давай всё снова.

Я и сейчас люблю тебя,
Запомни это -
Летать не может, не любя,
Душа поэта.

Уплыли лучшие из дней
В весну и лето.
Иду по осени своей,
Грущу об этом.

Кружит над рощей листопад,
Редеют кроны -
Мне не не вернуть уже назад
Весны бутоны.

Виктор Семенюк