В уяві, якось промайнуло
Омріяне місто в Майбутнім,
Де все і охайно і чисто,
Та жити приємно присутнім.
Немає ніякого смогу,
Що транспорт й заводи давали.
Широкі проспекти барвисті,
Наповнені тишею стали…
Та й парків і зелені більше
У місті тому вже присутні.
А різних аптек, банків, барів,
Не видно, бо майже відсутні.
Торгівлі й реклам різних видів,
Що муляє око повчасно,
Знесли і зоставили там же
Де місця відведені вчасно.
Тож більше добавлено різних
Тих місць із культури та спорту,
Щоб мешканці нового міста
Ростили здорову когорту…
І місто немов пробудилось
Від сну, що тривав всі ці роки.
На краще все в ньому змінилось
В Майбутнім. Повірим в це трохи…
Мiсто Майбутнього
© Copyright: Юра Прокопенко, 2018
Свидетельство о публикации №118041205746
Свидетельство о публикации №118041205746
Рецензии