***
Любов мов крила,
Які у височінь злетіли.
Любов буває швидкоплинна,
Пристане і згорить у мить.
Ну, а бува і вічна.
Приходить не відразу, і у глиб душі.
Ти відчуваєш, як все в тобі наповнюється щастям,
Теплом, як сонце, і добром.
Ну, а бува любов, гірка, пекуча,
Що пронизає серце як ножі.
Ти відчуваєш, що згоряєш весь,
Палаєш, як підпалений овес.
Нічого вдіяти не можна,
Немов перетирають серце в жорнах.
Болить душа, кричить, і плаче…
І розривається душа.
Як жаль, що я не маю крила.
Й не можу підлетіть у височінь.
До Бога.
До пташок.
До хмар і вітру.
До тепла…
Любов мов крила,
Які у височінь злетіли,
Й покинули земну печаль.
А на мені висить вуаль…
11.04.2018р.
Любов мов крила
© Copyright: Елена Лучук, 2018
Свидетельство о публикации №118041107005
Свидетельство о публикации №118041107005
Рецензии