Я не бачу Тебе!..
Відцвіли, відгоріли каштани.
Моє тіло багром,
Мо’, дістане рибак за ребро.
Відлік часу пішов,
Коли враз мене в світі не стане,
Коли смерть палашом
Відрубає, де – Зло, де Добро…
Я не бачу Тебе!..
Не поскаржусь на силу і вдачу,
Та ніде не знайду
Зілля те, котре зміцнює дух.
Обійму пустоту,
Пригорну й без надії заплачу
І життя суєту
До кошари згоню, мов пастух.
Я не бачу Тебе!..
Спепелять мене протуберанці.
І залишиться попіл
Від поем і сонетів моїх…
В колумбарій прийдеш
У неділю (без публіки) вранці
І букет покладеш,
Що й царям покладати не гріх.
Але я не побачу Тебе!..
© Олег КРАВЧЕНКО
Я не бачу Тебе!..
© Copyright: Олег Кравченко 38, 2018
Свидетельство о публикации №118040905985
Свидетельство о публикации №118040905985
Рецензии
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.