Білим смутком до ніг моїх - сніг,
А душа не кричить, лиш мовчить.
І котра із доріг - оберіг,
Що мене вбереже, захистить?
Я гортаю роки - сторінки,
Не знаходжу відради, порад.
Прірва вже від руки до руки.
Погляд мій уперед, не назад.
Я пускаюсь в політ в дивний світ.
З вуст злітають пісні голосні.
На гіллі вже не сніг - білий цвіт.
Я не в січні вже, я у весні.
Я у веснi
© Copyright: Елена Борисенко 5, 2018
Свидетельство о публикации №118040808962
Свидетельство о публикации №118040808962
Рецензии