Жага кохання

...Наливаються соком, як ягідки,
                поцілунком обпечені губи.
Поволокою очі вкриваються,
                згас маяк твій – пливу я до згуби.

Руки ніжні зробилися дикими
                від шаленого поклику плоті,
Білий прапор білизни розірвано –
                перемови лишаймо на потім!

Вихор пестощів в пісні зі стогонів
                у шаленому ритмі прибою
Вирізає на спині, мов лезами,
                тріумфальну історію бою.

І лунає жаданою кодою
               крик – провісник солодкого миру.
Оксамит твого тіла розжарений
              перламутром окроплює миро...

2010-04.04.2018
Пи.Си. Переробка мого твору з чернетки 2010 року.
:-)


Рецензии