Минуле

Валентина Островська
Мені треба йти,
Вже нема мети,
Розтанула наче сніг по весні.
Тільки у вісні
Тихо покличеш знов,
Агов.
Не відгукнусь,
Відвернусь.
Біль в серці та рани Душі,
Заживи час скоріше, поспіши.
Знову не в того закохалась,
Не шкодую, що призналась.
Відверни Боже,
Без відповіді жити не гоже,
Дозволь,
А в серці До – Ре – Мі – Фа - Соль.
Чогось не вистачає,
Минуле сенс втрачає.


© Copyright: Валентина Островська, 2018
Свидетельство о публикации №118040509044
Список читателей / Версия для печати / Разместить анонс / Заявить о нарушении
Другие произведения автора Валентина Островська
Рецензии
Написать рецензию
Другие произведения автора Валентина Островська