Спокута

Виникну, наче привид, в твоєму сні,
темно-таємна, одвічна і незабута,
серцю кохавшому перша тяжка спокута...
приймеш в обійми? Ні?
Квітень статечно вдягається в оксамит,
та розливає невмисно веселі фарби...
я лишаюсь твоїм нездобутим скАрбом
на шляху у чернечий скит.
Ти гадаєш - там сонце, аж ні - пітьма,
не політ,- падіння... та годі, годі...
оглянувсь крадькома в минуле, як злодій,
пізно, любий, мене там давно нема.
Не картайся і ревність лиху гони
світ за очі, щоб спогади посвітліли...
як до сьомого неба удвох летіли,
так з недавна до тебе лечу у сни...
безтілесна спокута... цілюща, як м'ята, плющ... 
і болюча. Чи є щось цінне без болю?
Недосяжна, буду за мить з тобою,-
швидше очі заплющ.


Рецензии
Наскрізь:
"Чи є щось цінне без болю?
Недосяжна, буду за мить з тобою,-
швидше очі заплющ."

Анна Стефани 2   06.04.2018 20:58     Заявить о нарушении
Дорога Анечко, Христос Воскрес!
Світлої Паски, Божої благодаті, радості на кожен день Вам та Вашій родині!!!
Дякую, що завітали! Дуже рада!
Обнімаю. Пташка.

Ева Сокол 2   08.04.2018 10:53   Заявить о нарушении