Мені років набігло так багато...
В полях колоситься уже дозріле жито.
Стежиною від батьківськоі хати
прямую в зиму через тепле літо.
Не нарікаю на роки позаду.
Вони були відмічені бурхливо,
і я у них питатиму пораду
тим, що прийдуть на щастя і на диво.
Я маю все. Даровано багато.
Печаль і радість. В мудрості прибутку.
Далеко вже від батьківськоі хати..
Та долі дякую. І не бентежить смуток.
Прийдешнім дням всміхаюсь на світанні.
Радію людям. Сонцю. І траві.
Я щастя розумію у бажанні
любові й спокою у мудрій голові.
31 березня 2018 р
Мне много лет укр
© Copyright: Евгения Кобикова, 2018
Свидетельство о публикации №118040510219
Свидетельство о публикации №118040510219
Рецензии