А сонце - то Бог

*ukraine

Торбинку з коханням повісив на цвях 
В коморі бажань, та закрив навіть дверці.
Шукаю десь сонце,  десь там – в небесах,
І Бога шукаю в розбитому серці.


А сонце то – Бог, а Бог – то кохання,
Та тільки існує ще якийсь лиходій.
Він хмари збирає всім на страждання,
Бо зимно завжди від тих його дій.


Так, сонце закрито! Ми як, посліпли,  –
Все хмари над нами – під сонцем ті хмари.
І я вже не птах з крилом білокрилим,
І тут про кохання ніхто вже не марить.


Лишилось мені блукати у снах
Неначе примара – істота без плоті.
Та сон той один – вбігаю на дах,
Щоб хоч вгамувати себе у польоті...


Скоріше за все… Так! - потрібно на дах,
Ще трішки і буду ось там – на звороті.
Мій Бог, заблукав я в дарованих днях,
Пробач, що бажаю літати без плоті…


Торбинку з коханням повісив на цвях,
А з нею і крила свої там зоставив.
Понуро вже йду, бо – зовсім не птах,
Бо мрія крилата мене вже не бавить…


18.02.18