Сонет 12. Свидетельства последнего Суда

Надия Медведовская
Таємний жаль у серці зостається,
Коли відходять інші всі жалі –
Що доти ця завіса не порветься,
Аж поки сам не підеш ти з землі,
Що сам себе ти так і не узнаєш,
А що казать про інших вже тоді!
З німих облич хіба що прочитаєш
Їх свідчення в останьому суді.
Твій свідок, другий ти – він не єдиний,
Мабуть, нам безкінечність всім ім’я –
Хоча не перейде за часу стіни
Бентежна таємниця ця твоя.

Вона –  не мрія, і не може збутись,
Та й сам не хочеш ти її позбутись.

Листопад 1997


© Copyright: Надия Медведовская, 2018
Свидетельство о публикации №118040302568
Список читателей / Версия для печати / Разместить анонс / Заявить о нарушении
Другие произведения автора Надия Медведовская
Рецензии
Написать рецензию
Смысл понятен, всё таки корни они и в Африке корни, спасибо. А как звучит!Успехов. Анатолий Юнна

Анатолий Юнна   19.05.2018 11:11   •   Заявить о нарушении
+ добавить замечания
Спасибо, Анатолий!

Надия Медведовская   19.05.2018 12:45   Заявить о нарушении
+ добавить замечания
Написать рецензию     Написать личное сообщение     Другие произведения автора Надия Медведовская