Сонет 8. Прямой дорогой чудаков и мудрецов

До коренів прихованого болю,
До витоків тривоги й самоти –
Від радості, від легкості, від волі
Не так уже й далеко треба йти.
Прямісінька дорога, не забудьмо,
Хоч стежка непримітна і вузька.
А щоб її знайти, то поміж людьми
Здобудь собі наймення дивака.
Тоді ходити нею поведешся,
Аж поки слух твій не сягне взірця.
І може, як між люди повернешся,
Дадуть тобі наймення мудреця.
 
Аж поки догорять спокійні свічі
Далеко, на забутому узбіччі.

Листопад 1997


Рецензии
Да, чтобы понять самого себя, нужно
так серьёзно покопаться в себе,
преодолеть всевозможные затруднения на этом пути,
и не факт, что, в конце концов, разберёшься сам в себе.

А чтобы найти истину, настоящую любовь, настоящую красоту -
ого-го! как надо постараться...

С пожеланием всех благ!

Вероника Ромашкина   12.01.2023 17:29     Заявить о нарушении
Вероника, спасибо!
Всё настоящее на самом деле недалеко, надо только уметь это видеть.

Наилучшие пожелания!

Надия Медведовская   12.01.2023 18:30   Заявить о нарушении