І за тих, хто наснився, пробач, і за тих, хто насниться.
Хто приходив у сни, не питався на дозвіл у нас.
Хто приходить у сни, не грішить і не має виниться
ні за тисячі снів, ні за сон, що з'явився лиш раз.
Я не хочу тих снів, як не хочуть минулого болю.
І не знаю, чи є хтось на світі, хто згідний на біль.
Я не кличу тих снів, виникають вони мимоволі.
І приходять вони, і зникають без наших зусиль.
Я нікого зі снів не жену: сон – це часточка долі.
Я сприймаю, смиренний і тихий, усі мої сни.
І, напевно, мій янгол за мене у снах моїх молить:
я всміхаюсь уранці, не визнавши сну таїни...
I за тих, хто наснився, пробач, i за тих, хто...
© Copyright: Миклош Форма, 2018
Свидетельство о публикации №118040310782
Свидетельство о публикации №118040310782
Рецензии