Сентиментальн сть

    Сентиментальність – просковзування у душі, це хвороба, яка найнебезпечніша і найважковиліковувана, яка опанувала світ, перенесена і на свята Великодня і Різдва, це хвороба фюреро-народів, люблячи собачку  – просковзувати мимо Христа і зараз же вбивати
десятки, чи сотні тисяч українців-християнів  і сирійців...
 
В Страсний тиждень потрібно кожному тверезо сказати собі  -  я за що  продам Христа: за сентименталізм фюреро-народу, слизький статус чи захоплення хоча б чимось, погану звичку?

      Тригранне

Скажи це голосно
хай навіть в сні –
в негаласливому нічному,
що уганяє в тебе смерті кому,
й в підступному – у деннім галаснім!

Я вибираю – в цім суцільнім сні...
Життя – чи смерть?
Христа – чи світ?
Спасителя – чи вбивцю в крові?
Одвічність – чи цю, тимчасовість,
в ній найгидотливіші владу й славу?
Ісуса – чи страшка Варраву??

Те й обійме, й ввійде –
бджола чи здичавіла гадина –
в сей пишний квіт!
в сей вабливий просвіт –
яким і є душа твоя!!
Тим Небо – ачи смерть
               споять?
Яка душа твоя негадана!

Християнин!
Християнин я!
Християнин!
Їх закололи:
захололи вест-ост душі!..
Я відчуваюся немов Петро один:
і полум’янію! це весту б’є по нервах:
ти начувайсь – ти Рим!
холодний дим!
дим душить!
Вогонь вжену із передсердя
багатогранного Христа,
пробитого кінцевістю пласкосписа –
пласколегіонера!!

18.04.2009