Нарешті розговівсь квітневий дощ,
Тепер заряде до "єврейських кучок".
Туман сховавсь наляканий у кручах,
Слоями в молоці вершкових товщ.
На вишнях горобці, немов грудки`,
Як з осені не збите вітром листя.
Доща краплин мов сипеться намисто,
З море'ля сучкуватої руки.
По римбі не змовкає, стукотить,
Немов гуртом клюють пшоно курчата.
Погода тисне квітень у лещата,
І лише не здаються їй...коти.
02.04.2018р.
морЕля - абрикос.
В.Масагор.
Нуль друге, нуль четверте...
© Copyright: Валерий Масагор, 2018
Свидетельство о публикации №118040204635
Свидетельство о публикации №118040204635
Рецензии