Подивись, прийми і пригости,
Дай забути світ кімнат порожніх:
Час мій, час недобре так застиг,
Через те я нині подорожній.
Почорнів від смутку на лиці,
Як з минулим попрощавсь невміло:
І були супутниці ,,не ці..."
І чуття, котрі перегоріли.
Марнота рве жили по ночах:
Одиноким я лишивсь рядочком -
Недописаним - та не зачах
З мріями в тугому сповиточку.
Ти цю стиглу тишу розбуди,
Щоб вона боліти перестала...
І прийми, зігрій та не суди,
Що так довго брів крізь власну далеч...
Подивись, прийми i пригости
© Copyright: Михаил Генсёр, 2018
Свидетельство о публикации №118040211179
Свидетельство о публикации №118040211179
Рецензии
Філософські міркування автора близькі "І були супутниці , не ці...І почуттів, що перегоріли...." Всі ми одержимі ілюзією щастя, шукаємо його... Дякуємо за глибину міркувань, вона змушує задуматися про дорогах життя. Хочу Вам побажати удачі і натхнення на Вашому життєвому шляху. З повагою, Марина Татарська
Марина Татарская 06.04.2018 00:30 • Заявить о нарушении
Марина Татарская 06.04.2018 00:30 • Заявить о нарушении